Категорії
Колегам

Постанова адмінітративного суду щодо податкових агентів-нотаріусів

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

13.08.2013 р. Справа N 817/1679/13а

Постанову залишено без змін

(згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України

від 17 лютого 2014 року)

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є., за участю секретаря судового засідання Мельничук О. А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Ф. Г. Р., відповідача: представник К. Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління юстиції в Рівненській області до Державної податкової інспекції у місті Рівному Державної податкової служби у Рівненській області про визнання нечинним податкового повідомленнярішення, встановив:

Позивач Головне управління юстиції в Рівненській області звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у місті Рівному Державної податкової служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення від 19.04.2013 року N В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, долучив до матеріалів справи доповнення до позовної заяви, просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні, яке він долучив до матеріалів справи. Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Суд виходив з такого. 

19.04.2013 року на підставі акта перевірки позивача N 17311 відповідачем було сформовано податкове повідомленнярішення N 0001401703, яким на позивача накладено штрафну санкцію в сумі 1020 грн. Згідно з актом перевірки N 17311 податковий розрахунок форми N 1ДФ за II квартал 2012 року подано з недостовірними відомостями, помилками, а саме: по реєстраційному номеру облікової картки платника податку НОМЕР_1 за ознакою доходу “114” відображено доходи в сумі 779148,64 грн. а фактично повинно бути: за ознакою доходу “114” сума доходу 87603,44 грн., за ознакою доходу “117” сума доходу 3927,20 грн., чим порушено п. п. 54.3.2, 54.3.5, п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі ПК України), п. 51.1 ст. 51, п. 54.2 ст. 52, ст. 54, пп. 70.16.1, п. 70.16 ст. 70, пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70, п. 70.13 ст. 70, п. “б” п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційноправового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є в тому числі і податкові агенти. З урахуванням п. 163.1 статті 163 ПК об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. В силу ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Подаючи відповідну форму N 1ДФ, ні позивач, ні нотаріус державної нотаріальної контори, який заповнював форму, не діяли як податкові агенти, оскільки відповідно до п.18.1 ст. 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перераховування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків, оскільки згідно п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Тобто ні позивач, ні нотаріус державної нотаріальної контори не уповноважені законом вчиняти відповідні дії щодо платника податків за ідентифікаційним номером НОМЕР_1, а отже, не виступають в даному випадку податковими агентами.

Таким чином, позивач в даному випадку не є податковим агентом в розумінні ст. 162 ПК України, тому він також не може бути платником податку на доходи фізичних осіб із доходів, отриманих фізичними особами за спадщиною та за договорами дарування.

Відповідно до підпункту “б” пункту 176.2 ст. 176 ПКУ та ст. 8 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні” (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин) були затверджені форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, наказом N 1020 від 24.12.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за N 46/18784. Згідно з цим наказом форма N 1ДФ подається виключно податковими агентами у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу.

Відповідно до п. 174.4 ст. 174 ПК України нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Нотаріуси як самозайняті особи виступають податковими агентами тільки у випадку нарахування та виплати доходу їх найманим працівникам.

Отже, згідно з вказаною нормою інформація, яку повинен подавати нотаріус до органу державної податкової служби, не є податковою звітністю в розумінні глави 2 розділу II Податкового кодексу України, а лише інформацією для органів податкової служби про те, що мало місце оформлення того чи іншого документа, в даному випадку свідоцтва проправо на спадщину, використовуючи форму N 1ДФ як найзручнішу для обробки органами ДПС України.

За таких обставин позивач, не будучи податковим агентом, повинен брати до уваги тільки ті розділи податкового розрахунку, які стосуються його як особи, яка не має статусу податкового агента, та подавати таку інформацію в строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу.

Відтак, у податкового органу не було підстав для застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 119.2 ст. 119 ПК України.

Вказана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.05.2013 року у справі N 2270/6510/12 (К/800/4751/13).

За таких обставин вимоги, викладені в позовній заяві, підлягають задоволенню, а податкове повідомленнярішення N 0001401703 від 19.04.2013 року визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин відповідно до ст. 94 КАС України поверненню з Державного бюджету України підлягає 115,41 грн. документально підтвердженого сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 160 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив: 

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Державної податкової служби у Рівненській області N 0001401703 від 19.04.2013 р.

Присудити на користь позивача Головне управління юстиції в Рівненській області із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 115,41 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Д. Є. Махаринець